Порожня рамка

Полилася  симфонія  до  слуху  мого  -
Розчинилася  гармонія  духу  твого.

Дивлюсь  на  порожню  картину,
Що  була  чимось  сповнена
І  написання  її
Було  чимось  обумовлено.

Усе  під  рамкою  скрите,
Щоб  не  вилазило  нікуди,
Щоб  було  завжди  скуте,
Від  зовнішнього  замкнуте.

Дивлюсь  на  образ,  що  у  центрі  –  
Побачу  все  на  іншому  кінці.
Адже,  що  в  центрі  –  
Завжди  збоку  
Милується  в  вінці.

Чому  вважаю  я  її  
Картиною  свого  життя?
Людино,  ти  скажи  мені:
"Не  було  цьому  ні  початку,  ні  кінця."

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313620
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.02.2012
автор: Нака Шер