вмер (ло/ежано) го тіла

Ти  кидатимеш  в  мене
Уявні  вази
І  щоразу  потраплятимеш  у  саме  
Серце  думок
Трохи  сонне
І  втомлене  на  кілька
Століть  вперед
Знову  кидок
Із  заплющеними  очима
Ти  далеко
А  враження  наче
Відчуваєш  що  я  жива
Я  жива?..
Мертві  не  роблять
Стільки  помилок
І  мертві  вміють
Кохати  
Гарніше…
Прикута  до  батареї
Власним  щастям
Не  зроблю  
Жодного  кроку
Не  зрушу  з  місця
(ні)коли.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313743
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.02.2012
автор: бе(з)душі