Слова мене більше не слухають,
Всі вірші у тихій журбі.
Вони, як за́вжди, підтримують
І пишуть: "Поете, прости...
Пробач, що не можемо золото
Розлити по тво́їй душі
Для того, щоб викинуть мо́лоти,
Якими хтось все потрощив...
Ми можемо стати молитвою,
Звернути слова до ікон...
Просити, благати Спасителя
Відродження духу твого́...
Ми можем звернути всі літери,
Упасти рядками на зло!
Й молитись, молитись, молитися!
За те, щоб усе ожило..!"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313759
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.02.2012
автор: Adele