***
На відстані холодної руки,
На відстані бездонного мовчання
Смакуємо самотності роки
Натомість неосяжного кохання.
Пліч-о-пліч по бульварах бредемо́,
Зриваючи думками поцілунки,
На плечі начепивши вічне "мо",
Його непереміряні ґатунки.
І доторкнувшись пальцями, бува,
Під ноги погляд, наче прокажені!
Із уст - півзвуком втомлені слова,
Хоча серця насправді навіжені!
І молитви, невпинні молитви,
І вервичні замацані розпуки...
А всього б: взяти й просто протягти
Один до одного замерзлі руки...
(13.2.12)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313768
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.02.2012
автор: Леся Геник