130. «Сіра розбурхана вулиця» (Стівен Крейн, переклад)

Сіра  розбурхана  вулиця
Нестерпним  гамом  кишить.
Раптово  –  катафалк
На  чолі  скорботного  кортежу
Прорізає  собі  вперто  шлях
Крізь  смертних  ділову  суєту.
А  дітвора  жадібно  витріщилась
Крізь  штори  на  чуже  горе.
Найняті  нервово  підганяють,  з  єдиним  бажанням  –
Дістатись  якнайшвидше  церемонії  кінця.

Так,  скоріш  на  кладовище!
Поганяй,  їздовий,  поганяй!
Цвьохни  по  лискучих  шкурах  скотину  свою  –
Галопом,  галопом,  галопом!
Покінчімо  нарешті  із  цим!

--------------------------------------------------

A  grey  and  boiling  street
Alive  with  rickety  noise.
Suddenly,  a  hearse,
Trailed  by  black  carriages
Takes  a  deliberate  way
Through  this  chasm  of  commerce;
And  children  look  eagerly
To  find  the  misery  behind  the  shades.
Hired  men,  impatient,  drive  with  a  longing
To  reach  quickly  the  grave-side,  the  end  of  solemnity.

Yes,  let  us  have  it  over.
Drive,  man,  drive.
Flog  your  sleek-hided  beasts,
Gallop  -  gallop  -  gallop.
Let  us  finish  it  quickly.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313812
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 14.02.2012
автор: Роман Колесник