Пекельний марафон

Голодним  вовком  вию  за  минулим,
Очами  жовтими,  що  в  місяць  закохались,
Вдивляюсь  в  дні,  що  птахом  промайнули,
Шукаю  день,  де  тонке  розірвалось.

Колись  грайлива  і  весела  зграя
Разом  життя  долала  перешкоди,
Тепер  одинаками  в  ніч  пірнають
Чужі  обличчя,  боячись  негоди.

І  сиве  листя  залишивши  в  скронях
Зірвавши  зелень  мрій  всіх  незабутніх,
Холодний  вітер  розірвав  долоні,
Що  так  плекали  дерево  могутнє.

Крізь  дощ  і  вітер,  крізь  роки  і  долі,
Збираючи  розкидане  каміння,
Осиротілі  душі  мчать  на  "волю"
Із  пекла  в  пекло  -  знов  у  павутиння...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313869
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.02.2012
автор: Невгамовний