І знову пам'ять не дає заснути…

Двадцять  третя  річниця  уже  цього  року,
Але  пам’ять  події  ті  досі  трима.
Хоч  із  нас  багатьох  на  цім  світі  нема,
До  ще  свіжих  могил  ми  торуємо  кроки.

Біля  деяких  сиві  стоять  матері,
Біля  інших  нікого  з  рідні  вже  немає…
Слава  Богу,  не  часто  батькам  випадає
Пережити  дітей,  коли  мир  надворІ.

Пригадаємо  нині  афганські  дороги,
Рейди,  спрагу  пекельну  і  дружнє  плече…
Скільки  років  минуло,  а  серце  пече
І  цей  біль  втамувати  не  маємо  змоги.

2012

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313879
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.02.2012
автор: Патара