Сонет 2582
Коли пізнають Люди все на світі,
Життя секрети щезнуть!? Що тоді?!
Лишатимуться Люди молоді,
Натхненні від завдань у Божій свиті,
Прозорими тілами оповиті?!
Цікавість зникне камінцем в воді…
Пощезнуть межі в радощах, біді,
Ніц почуттів в прощанні і привіті…
Не буде на Землі на війн, ні страт,
Забудеться навіки Герострат?!
Чи й пам’ять постирає різні грані
Між чорним, білим?! Вік не буде втрат?!
Чи розпізнаєм, хто нам кум і брат,
І що надбаєм в розвою старанні?!
09.02.2012 р.
Сонет 2583
Що совість переплавить в непорядність;
Привітність – в лицемірство; в хитрість – ум;
Честь – у погорду, аж беруть на глум?!
Що пожене багатство – в марнотратність;
Надію світлу – в темну безпорадність;
В жорстокість – справедливість; тихість – в шум,
А правду – в критиканство, сірість дум?!
В лахміття перевтілить що нарядність;
В дражливість – довг, а віру – в фанатизм;
Власть відвічальну – у абсолютизм?!
Як вихований може стать дволиким,
Жорстоким – справедливий?! Чом бува
Упертим компетентний?! В чім дива?!
Живем з чуттям Любові невеликим!?
13.02.2012 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313952
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.02.2012
автор: Сонет