***
Бо й що життя? За мить згорає свічка.
Солоне море незупинних сліз.
І свіжа глина, пам’яті смерічка,
І скрип... Уже такий далекий віз!
Пронесли слово стрічкою сумною...
Не ве́рне! Боже, більше не верне́!
Не пригорне́ безсилою рукою,
Опалий сум потрісканих ренет...
Багатий сад, ще буде плодоносся!
Та пагінець засох між нас один...
Вплетімо жаль у вічності волосся:
Пішов з життя Вкраїни вірний Син!
(14.2.12)
Усі посилання на сторінці Світанка:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313917
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314060
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.02.2012
автор: Леся Геник