Знову.Я досягаю міського самадхі.
Коли сміттєзвалищний демократизм,коли аморальна віра
Знову.Я опускаюся в ліфті
по суспільній сходинці.
Лиш би не бачити вас на лезі проблем.
Своїх.
Довбануті наркотичні мозги ,
засмучені,запрацьовані в офісах і вк,
залиті посереднім цитато-ідіотизмом.
Всього навсього черговий розірваний нерв.
Не ваш,а мій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314091
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.02.2012
автор: Софі Кобе