Пробіг олівець папером,
Залишивши сіру смугу.
Очікую щось нестримно,
Оздоблюю графічну тугу.
І голосистими химерами,
Порозплітавши всі манери,
Сповила я її
В незримих випадках кришталю,
Що так привітно посміхаються мені.
Схилились руки над столом,
Тремтять невпинно.
Старий жебрак схилив чоло -
Й так цілу днину.
Калюжа знову потічком,
Тремтить рікою.
Жебрак присів на тротуару бік
З простягнутою рукою.
І ми, забувши про усе на світі,
Крокуємо в науку поміж ними.
(15 березня 2001року)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314122
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.02.2012
автор: Нака Шер