Скибка лимону, чашка, чай…
Може вже досить? Кінчай!…
Може вже досить втирати сльози
Й з серця витягувати занози?
Я все розумію: кохання, болить…
І більше на світі не хочеться жить…
І більше не тішить весняна пора,
А більш до вподоби рожева стіна.
Отямся нарешті, бо долю вершити,
Тобі лиш належить й нема чого нити!
Зберися з думками, збий волю в кулак
І в голові припини цей бардак!
Постав собі ціль і до неї іди!
Про зраду його забудь назавжди!
Ти кращого знайдеш, мені вже повір.
А згадку про нього спали як папір.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314272
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.02.2012
автор: Нелогічна а*