Я так люблю сніг,
Що пада до ніг,
Й так ніжно до щік доторкається...
Кохання нема,
В душі теж зима,
Лиш вітер морозний всміхається.
Колись літо буяло
І серце гадало,
Що погода ця буде одвічно.
Та ти квіти стоптав
І весну сплюндрував,
Й тепер скрізь по осінньому звично...
Я про те не жалкую,
Що зараз сумую
За хаосом літнім бурхливим.
Хто ж раніше міг знати
І мені це сказати,
Що ти будеш чужим і зрадливим?
Тихо вітер шумить,
Хоче розвеселить,
Та у цьому не має потреби!..
Ти любити не зміг,
І тепер навіть сніг
Мені стежку завіяв до тебе.
26.01.2005
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314320
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.02.2012
автор: Jana Vladi