Сніги лежать в церетах заметілі,
Їх тисячі накладено із хмар.
До час світанку ще вони поспіли,
В землі розклав-продав нічний крамар.
Ціну сплатили люди в торгу трішки:
Видіння снів строкатих та ясних.
І спогади згадали гру у сніжки,
Щоби позбутись клопотів та лих.
Небес крамар ту плату взяв в кишеню,
І з місяцем сховавсь за горизонт.
Лиш вітру злого став, отак, мішенню
Й згубив увесь людський бідака сон.
І знову ніч прийде й податки сонні
Людські істоти сплатять вправно всі,
І пристрасть-жар звільнять із дня полонів,
Й уяву мрій, й фантазії земні…
15.02. 09.55. автобус: Чортків – Тернопіль.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314343
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.02.2012
автор: Ярослав Дорожний