Не спиняй, не відмовляй мене у моїй подорожі
Подивись як ідуть, кричать за мною подорожні,
Трава-струна натягнулась, звучить, тремтить
Тіло грає, знає, що не спить – траву втомлене давить.
Блищать пронизують промені - сонячна заслона
І на голові стають, як золота, ясная корона.
В парі цар свою царицю косицями введе – приведе
У театр, в поле, де казка безслівно ходе, броде.
Веселяться, грають актори, дивні, химерні фігури
Безтурботні як діти, не знають горя, не знають зажури.
Ранком босі витають, збирають роси поснулі,
Колисають зимніми ночами Ай люлі, Ай люлі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314418
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 16.02.2012
автор: Печерник