Вірш про дурниці

З"їм  сметанку  на  світанку
Та  й  почну  свій  новий  день.
То  дурниця  -  та  сметанка,
Та  для  рими  -  підійде.

Накидаю  сіна  курям,
Дам  вівса  коту  Мурку.
Й  поринать  в  життєві  бурі
Знову  підскоком  піду.

Спить  на  пузі  тепла  киця.
За  вікном  -  зима  мете.
Чи  ж  життя  моє  -  дурниця,
Чи  у  мізках  ще  щось  є?

Бо  не  знаю,  де  дорога,
Що  проходить  прямо  в  рай,
Де  така  пересторога  -  
Те  -  бери,  те  -  не  чіпай?

Я  хотіла  взять  за  роги
Свою  долю,  як  змогла.
Ти  ж  "зробив  швиденько  ноги",-
Тільки  смуга  пролягла!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314443
Рубрика:
дата надходження 16.02.2012
автор: Ліоліна