БУВ БЕРЕЗЕНЬ

Був  березень,  ясніла  неба  синь,
З  бурульок  рясно  крапотіли  сльози.
Тонким  теплом  пульсуючих  судин
Забилась  кров  у  тілі  верболозів.

Втікав  струмок  з-під  льоду  у  світи,  -
Проклав  до  яру  не  найближчу  стежку.
Раділа  я,  коли  в  долоню  ти
Поклав  гарненькі  вільхові  сережки.

Вже  не  одна  весна  з  тих  пір  пройшла.
Та,  не  в  докір  сережкам  бірюзовим,
Я  ті,  мов  скарб  коштовний  берегла
На  подив  подружкам  своїм  бідовим.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314462
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.02.2012
автор: Галина_Литовченко