* * *
Я долі напишу листа,
Словам відкрию їх уста.
Прошу, глагольте, не мовчіть!
Пориви серця розкажіть!
Повідайте про самоту,
З якою нині в парі йду,
Про терен вже минулих днів,
Про долі норовистий гнів,
Про силу ще прийдешніх мрій,
Красу зів’ялих тих лілій,
Що не зросли в моїй душі,
Хоча мені так дорогі!
Писатиму я про любов
Своїй незнаній долі знов,
Допоки дні не зацвітуть
Любов’ю, й знаю, оживуть!
Тобі пишу, хоч сам не знаю,
Чи чуєш, доле, ти мене?
Чи зміниш ти життя моє?
А чи тобі все байдуже?
Всиха перо, втомилося…
І сліз моїх напилося…
Залишу крапку поміж слів.
Сказав усе, що так хотів.
Не чути слів… Лиш німота…
Тебе нема? — Тебе нема…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314518
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.02.2012
автор: Богом Даний