В цей день, 17 лютого 1944 р.
завершилась Корсунь-Шевченківська битва
В музейних архівах лежать експонати,
Освячені кров"ю солдатських сердець.
Їм шлях через кулі, осколки гранатні,
Стратега з Генштабу вказав олівець.
Нелегко стратегу наказа віддати,
Та мусив, бо ворог ішов напролом.
І падали в полі солдати й комбати -
Коротким, як спалах, життя їх було.
Ішли без вагань в польові військомати,
Щоб ратної долі зазнати сповна.
Солдати, солдати - безвусі хлоп"ята,
Вам жити б, та й жити, якби не війна!
Під Корсунем ворог чіплявся затято
За землю, за камінь, за річку, за ліс.
Десяток дивізій і зброї багато,-
Тому так нахабно і впевнено ліз.
Та навчені в битвах вояки бувалі
Кубло те фашистське затисли в кільце.
Відривши окопи, без сну і привалів,
Дивилися смерті в холодне лице.
Приречений ворог здаватись не думав,
Хоч термін давно ультиматуму збіг.
Його він відкинув пихато і з глумом,
В степу, під Стеблевом, на стику доріг.
Тоді й заспівали могутні "Катюші",
Здійнявши до неба вогненні мечі.
До пекла летіли неправедні душі,
І довго щось тліло й горіло вночі.
Розгасла земля - відступили морози
І ворог закляк, без пального й доріг.
В болоті по вісь загрузали обози -
То Бог йому кару таку приберіг.
В тій битві геройськи себе показали
Відважні селяни, що зброю взяли,
І мужні, несхитні в бою партизани,
Що вчасно військам на підмогу прийшли.
Цвіли перемоги величні салюти,
Фашист недобитий в полон прямував.
То був вікопомний, розвихрений лютий -
І сльози гарячі, і вдячні слова!
...На Бойковім полі буяє пшениця
І тихі світанки над краєм зорять.
Чому ж ветерану сьогодні не спиться?
Погода чудова, та... рани болять...
Лютий, 2004 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314655
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.02.2012
автор: Дощ