Я не можу та все ж кохаю,
Забув би та нема куди сховатись,
Твій образ, твій голос, твої вуста...
Я не плачу та і не в силах сміятись.
Я закрився від усього світу,
Та втекти від кохання не можу,
І я б'юсь, як в степу самотня квітка,
Що хоче пережити погоду не гожу.
Мені не потрібно жалю,
Й на долю я не нарікаю,
Просто не той шлях я обрав,
Взамін самий тепер кохаю.
Не знаю чого вже чекати,
Вже стільки часу пролетіло,
Я вірив, ти ж продала,
За якісь квіти своє тіло...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314661
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.02.2012
автор: Чорний Кіт