Родзинками зірки у небі.
Снопами сніг від ліхтарів.
А котрий рік бузок тут цвів.
Читала я тоді Стейнбека...
Читалося, немов у сні.
Бузок - що бракувало слів!
Здавалося, я птаха гейби,
а ще - були ми молоді.
Шматується і падає безжально...
Надворі лютий,
певно, це фатально.
17.02.2012.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314688
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.02.2012
автор: Надія Позняк