Віриш, боюся падати
не з неба,
а з телефонних дротів…
хочу робити усе як радив ти…
хочу, щоб ти хотів
чути, летіти, бачити,
не мріяти про плацкарт,
а прикріпити як ґаджети
дії до слів.
Чи варт?
думай… зв’язав мотузкою…
розрубані чи розплутані
будуть вузли?
як ні – то забудьмо, хай лускає
все те, що весні принесли…
Знаю, різними ковдрами
нас накриває щовечора сон…
ніби вже звикли не бути гордими,
то, може, приміряймо долі?
в них схожий фасон…
Віриш, боюся змо́вчати…
спитати, сказати лячно і поготів…
відчути під спільною стелею
на дотик, на погляд хочеш ти?
я – хочу… щоб ти хотів…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314763
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.02.2012
автор: SinusoЇda