Зачерствіли душі читачів,
Серця поетів загрубіли.
Мабуть, ніхто і не лічив:
Скільки разів ламали крила.
Та котрий раз шукають очі:
Де добре слово, де надію...
І наче довші стали ночі...
У серці вже не крига - іній...
Кому сказати "Дуже дякую"
За влитий до тілА свинець,
За сон жахливий, що залякував,
За ці кошмари: Хай їм грець!?
А де ж ваше терпіння, ЛЮДИ!?
Побачте ту красу, що ВЖЕ рятує світ...
Нехай лиш щастя ВАС щоденно будить,
А коли НІ, то ВИ його збудіть...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314994
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.02.2012
автор: Мишель деЛакруа