Тут морок. Тут небо плюється дощем.
Тут холод. І люд сновигає повсюду.
Тут сумно, бо поряд немає тебе.
І страшно, а що, як тебе вже не буде?!
* * *
Ти дав мені крила, що я загубила,
Ввійшов в мою мрію, вернувши надію.
Ти злива кохання і райдуга щастя,
Ти ніжність зізнання червової масті.
* * *
І буде день - ти прийдеш назавжди.
І буде ніч, без болю і розлуки.
Щоб перетнулись наші два світи,
Щоб поєдналися навік серця і руки.
Набратись сили і здолати час,
Знайти терпіння і пройти крізь простір,
Нелегкий шлях був обраний для нас,
Та будуть ангели за цю любов молитись.
Я марю тим, що поряд будеш ти,
Я мрію лиш до тебе пригорнутись,
Бо нам судилось цю любов знайти,
Нам не судилось цього разу розминутись!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315104
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.02.2012
автор: Vertigo