Ти моїми нічними снами лягаєш на подушку тихо,
І зі світлом від автофари засинаєш зі мною поруч.
На стінах малюють тіні наші недоторкані силуети
Ми з тобою як одне ціле,як дві окремі планети.
Під ковдрою тепло – затишно можна зіграти хованки
Потриматися мовчки за руки, посвітити власним ліхтариком
Хоча ні..не світи, і без того світяться твої очі космічним пилом
Пахне волосся твоє вимите ванільним милом.
Так добре удвох тепло… і ноги труться об ноги
Ти муркочеш на вухо щось ніжно і лоскотливо
Я б нізащо не зрікся цієї ночі за сотні пустих
Я тобою милуюся чуєш..доки пульс у грудях не стих.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315150
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 19.02.2012
автор: СвітЛана