Світ безмежний – пречудовий,
наймиліший – рідний край!
Кажуть, що найкраще вдома,
але в тещі – справжній рай!
Завжди маю тил надійний:
чи то радість, чи біда –
із усіх доріг постійно
теща зятя вигляда!
Ненароком десантую
на кутю чи шулики –
теща миттю приготує,
почастує залюбки!
А коли жона шаліє,
проклинає чи жене, –
тільки теща пожаліє
і порадує мене!
Повсідається гарненько
вся натруджена сім’я.
Коло мене – теща-ненька
і дружинонька сія!
Після чарочки (а як же!) –
задушевні балачки.
Теща скаже, як зав’яже,
та мовчить про болячки!
Не святим по світу маюсь.
Тещоград – вівтар мені.
Тут себе я відчуваю
з булавою на коні!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315236
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.02.2012
автор: Олександр ПЕЧОРА