В облозі море – крига надприродна
Затисла наче, здобич, анаконда,
Свою розкривши пащу величезну…
Та повернулось Сонце вже на весну!
Краде високе небо теплий подих,
Не даючи цьому пояснень жодних;
З дахів бурульок варта скрізь почесна,
Та повернулось Сонце вже на весну!
Спинивши метушливу артистичність,
Розтопить промінь з льоду слово "вічність",
Із глибини десь, знов життя воскресне,
Бо повернулось Сонце вже на весну!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315309
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 19.02.2012
автор: L.S.