Ви смерті хочете напевно,
Вам сонця дай лиш уві сні,
Ви кричите все, що не даремно,
Дурні ви топчетесь в багні.
О, дав би Бог
І я б відкрив вам очі,
Щоб бачили ви правду всю,
Але ж цього ніхто із вас не хоче,
Затопчете ви світло, що до вас несу.
Ну і я ж, звісно, не смиренний,
Не можу жити спокоєм ніяк,
Але я хочу знати, що шлях мій не даремний,
І не зійду зі сцени просто так.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315364
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.02.2012
автор: Коваль Богдан