Я засинаю під музику лагідних слів,
Загорнувшись теплом поцілунків.
Поринаю в безмежжя незнаних світів
Крізь оманливих сну візерунків.
Сон бере у полон і несе як ріка,
Він пісні колискові співає.
Ця ріка, наче доля, солодко-гірка,
В глибину заглянути вмовляє.
Її хвилі голублять в обіймах мене,
Я гублюся у них з головою.
Але я відчуваю тільки одне,
Що прокинусь і буду з тобою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315371
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.02.2012
автор: O_lenka