Примружила очі лукаво
І вихрем увись піднялася.
З якого століття,цікаво,
Ця сніжна вакханка взялася?
У гроті,де вітер шепоче,
І де небеса білі-білі,
З приходом зимової ночі
П'янить розум запах ванілі.
Це сніжна вакханка лишила.
І білим туманом знялася
Туди,де учора горіла,
Де зірок небесних зреклася.
Ще серце пульсує в долонях,
Ще вітер гуде в заметілі.
Цілунок вакханки на скронях
Пече ароматом ванілі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315429
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.02.2012
автор: Полум`яне серце