Coтнi зaплутаниx cлiв,
i нiкому не потрібнi речення,
просто загублена в тобі душа,
навік на страждання
приречена....так хочеться дізнатися правду,
хто ж на справді помилку
вчинив,
чи ти була надто примхлива,
чи це я занадто любив...
день за днем летять без
зупину,
з кожним днем віддаляємось
ми,
ну а я ж мовчки страждаю,
в марних надіях,що
повернешся ти...
я не знаю,чи хтось зрозуміє,
яку біль я вклав в ці слова,
ці рядки просто так не складав,
так почувається моя душа...
і як дньом ще якось терпимо,
то захлинаєшся від болю в
ночі,
лиш надія помагає вдихати,
видихати помагають вірші...
і нехай я не твій ідеал,
і нехай ти не вражена мною,
я б життя заради тебе віддав,
я завжди буду поряд з тобою...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315548
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.02.2012
автор: Rostislav