ПОГЛЯД В СЬОГОДЕННЯ

Десь  бігали  діти  по  житі,
Лягало  під  ноги  стебло.
Дай,Боже,їм  душі  розкриті,
Щоб  совісті  зерня  зійшло.

     Щоб  кров  не  здавалась  їм  хмелем
     В  жорстокий  і  зраджений  вік.
     Щоб  нам  з  полотна  Рафаеля
     Мадонна  всміхалась  повік.

Задумано,мудро,терпляче.
Розсудливий  запит  в  очах.
Звертається:"Юнко,юначе..."
Століття  той  погляд  не  зчах.

     "Звертається  серцем,говорить:
     Ви  ж  зміна  міцна,ярова,
     Невже  вас  покинули  в  горі?
     Невже  вам  не  дали  права?

Невже  вам  замало  свободи?
Візьміть  в  свої  руки  мечі.
Якщо  земля  хліба  не  родить-
То  певно,чужі  сіячі.

     А  може,продажна  в  вас  Муза?
     У  ліжку  чужому  лежить?  
     В  витку  історичнім  загрузла,
     Забувши  про  неба  блакить?

Про  простір  пшеничний  роздолля,
Столочені  груди  землі?"
Стеблини  тремтіли  від  болю,
Їх  діти  топтали  малі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315747
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.02.2012
автор: Синьогора