Koмусь cмішно,a xтось зараз
плачe,
закриваючи очі на все,
комусь боляче,а хтось сяє від
щастя,
а ще хтось просто кимось
живе...
різні життєві стежини,
переплутані в різних місцях,
дехто просить щоб дні
промайнули,
інші шукають розради в цих
днях,
час лікує,претензій немаю,
кожний біль робить
сильнішими нас,
усі вчинки несуть свою дію,
яку згодом рішатиме час...
і без долі необійдеться тут,
вона внесла свої корективи,
позитив принесло добро,
ну а зло принесло негативи...
все життя в чорно білих тонах,
щось будується,щось треба
розбити...
щось змінюй,добивайся свого,
а не плач,що не хочеш так
жити...
сторінки життя переглянеш,
усміхнешся,вже сивий такий,
знаючи,що добився усього,
бо не був ніколи слабкий,
продовжував йти,як сил вже
не було,
бо мав у серці життєву мету,
лиш сильні цей шлях
проходили,
слабкі потрапляли в буду...
все чорне та біле довкола,
кольори ці у всіх у житті,
майже завжди вирішуєш сам,
який колір довподоби тобі.......
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315756
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.02.2012
автор: Rostislav