Я Господь Бог – Отець ваш небесний.
завдяки тілу Я видимий та зацікавлений,
книгу знань на олтар кладу Я в домі прихованому від очей сторонніх
з багатьма сторінками, що ніколи не жовкнуть,
бо в часі Я не існую,
знання даю Я
нічого взамін не потребуючи,
шлях вказуючи, Я не наполягаю.
космос підтримуючи сутністю Своєю
в кожну точку на склі дзеркальному Я проникаю.
данину не збираю,
повсякчас тихий, завжди спокійний,
що декому здається, що й взагалі не існую,
настільки орієнтир відкинув,
що є багатоликим та безсловесним,
знаючим те, про що інші і не підозрюють,
настільки неосяжний, наскільки можливо
і в атом згорнувшись весь там Я існую.
частково відкритий для розуму в полі -
як зерна з’їдаючи –
Я розум живлю,
могутністю сили Своєї руйную,
підземні води удалині залишаю,
все те, що своє віджило – відкидаю
і в вічність, в Свій дім, лише тих Я приймаю,
хто дурницю відкине
про те, що як звір Я
Я розум з’їдаю
любов віднімаючи –
адже Я безподібний.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315758
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.02.2012
автор: Якомула