КРАЙ ГЛАЗОВОГО
Тече вдаль річечка маленька
Та не велика, як Дніпро,
Ця річка зветься Боковенька.
Родився в цих краях Павло.
В селі Ново-Скелеватка,
Життя буяло серед мрій.
Стояла невеличка хатка,
Глазовий Павло жив в ній.
Вниз за городами, у балку,
Стежинкою вздовж рівчачка,
Хлопчина бігав на рибалку,
Ловити в річці щупачка.
А нині вже села немає,
Мамай тут наче погуляв:
Хати з землею час рівняє,
Дахи з останніх хтось вже зняв.
В долоні воду набираю,
Було колись отут село,
Я наче хрещення приймаю,
А хрестить – Глазовий Павло.
Дух Глазового тут літає –
Сатира, гумор скрізь звинить.
Писать бажання розтинає,
А серце щемить і болить.
Шумить вода із водоспаду,
Не Ніагарський – він тут свій,
Ще не прибрав собі до ладу,
Його крутенький багатій.
Тече вдаль річечка маленька,
Натхнення, творчості майдан.
Для гумористів Боковенька,
Це український наш Йордан.
Ш.В.С.20.11.2007 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315844
Рубрика: Сатира
дата надходження 21.02.2012
автор: Степанич