Знову плаче вітер і гримить гроза,
а я сиджу одна і дивлюся на небо.
Тихо по щоці моїй тече сльоза,
бо я неможу більше так без тебе бути.
Знову стукав вітер у моє вікно,
а я не знаю, що сказати йому.
Пальцем натискаю я на мокре скло
і твоє ім'я з'являється на ньому.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315864
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.02.2012
автор: Любовь Любимова