Лягає ніч шовковим покривалом...
Подушки намітає білий сніг.
І тихо-тихо, так магічно стало,
що хочеться ступати босоніж...
І ще один лютневий день погаснув,
притрушуючи з неба пластівці -
люблю тебе, зима, бо ти прекрасна!
То сірі, то молочні олівці...
Малює вікна невідомий майстер.
Куди тобі, епохо Ренесанс?
Лягає ніч шовкова - стигнуть фарби,
із дня у день повторюючи нас...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315914
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.02.2012
автор: Ліна Біла