Життя впирається у гроші,
Ми ж упираємось в життя.
Взуває хтось старі калоші,
Хтось носить фірмове взуття.
Ніколи рівність не настане -
Зі споконвіку так було:
Одні - немов коти в сметані,
Другі - як миші на зерно…
У правді сила - всі говорять,
Але не можуть довести.
Багатих бідні не покорять,
Нема куди її нести…
В кишенях вітер не спинити,
Та все ж усміхнене лице!
Ти, щоб себе не засмутити,
Старайсь не думати про це.
(27.08.2011.№179)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315929
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 21.02.2012
автор: Вадим Косарєв