У небо і вище –
моя дорога,
Неначе листя,
в'януть роки,
Точно за розкладом,
складеним Богом,
Падають з неба
колючі зірки.
Спокій і втому
скидаю із себе,
Спогад далекий
пронизує груди...
Я б залишивсь
між дощами
і небом,
Але ж там немає
нікого
із друзів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315942
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.02.2012
автор: Володимир Шинкарук