Куди ж іти, коли заметені дороги твоїх слідів?
О Боже, я не хотів, я не хотів, але не зміг піти за ріг,
Де ти була,мабуть,чекала на світло сонця,
А я стояв і затуляв зеніт півкулі гаряче..ще так пече
Твій погляд, що з спідлоба проник в моє в мені.
Так легше, правда ж?Я не скажу ні слова
Твоя рука дороговказ для мене.
Посилюється пульс в моїх думках…
Все ті ж стежки засипані довкола
А я стою в магнітному кільці твоїх зіниць
Небесного півкола.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316022
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.02.2012
автор: СвітЛана