Я не люблю,бо я лише людина,
Хіба не видно болю у очах?!
А я живу ще,поки маю сили,
І сльози тануть на моїх вустах.
Я не люблю,бо я любить не вмію.
Ти ж тільки спомин,осінь принесла
На крилах радість,ще одне надію
І марні сподівання у життя.
Я не люблю,і цьому не скорюся!
Водночас вірю...В нас таке життя.
Любов-війна.Надарма ж я борюся...
Запалю серце болем без кінця.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316126
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.02.2012
автор: Фіктивна Трагедія