Я так обожнюю твої блакитні очі!
В них стільки світла, стільки доброти..
Твій голос чути хочу серед ночі.
І щоб постійно бути там, де й ти.
Бувало різне, але негаразди
не знищили кохання неземне..
Вони давали змогу зрозуміти,
Що ти - це все життя моє!
Між нами стільки світу,стільки міст.
Та подумки ми ближче наче стали..
Ти розумієш мене навіть із півслів,
А я слова твої у пам'яті тримаю.
Це так приємно знати, що є ти!
Людина, що всім серцем так кохає.
Я хочу вірити тобі тепер завжди
І бажання це мене не відпускає.
Люблю.. І все, нічого не добавлю.
Слова тут лишні, знаєш їх і так.
Ти просто памятай.. Хоча я знаю,
Ти памятаєш кожну мить і весь наш шлях.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316290
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.02.2012
автор: Вікторія Корицька