Я в тебе так красиво закохалась:
Так ніжно, так несміло, так чарівно -
І серце з спокоєм навіки попрощалось,
Замріявшись про істинно нетлінне.
Тобі б тепло подарувала серця,
Та страшно так любов пустити в душу,
Бо й вітражі - насправді просто скельця,
Якщо шедевр, торкаючись, порушу.
І про несказане, тим паче - несказанне
Чомусь боюсь з тобою говорити.
Зітхає тяжко доля безталанна:
В твій океан очей боюсь дивитись.
А ти й не знаєш про мою любов:
Я миті слушної сказати дочекалась
І почуттів своїх злякалась знов -
І знов тобі ні в чому не зізналась.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316325
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.02.2012
автор: Kotyaka