Зранку на роботу проводжала
І під ноги всипала сніжку,
А з обіду влила сліз чимало,
Про розлуку знаючи тяжку.
Та не плач, красунечко, не варто,
Як пісок крізь пальці час біжить.
Десять місяців неначе жарти,
А для того хто чекає - мить!
Знову ти прийдеш до нас з морозом,
Снігу всипеш на озимину.
І краса твоя затьмарить розум...
Ну не плач, а то я теж почну.
2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316359
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.02.2012
автор: Патара