ПЕРЕД ОЧИМА ТЕМРЯВА

Ти  знов  без  просу  входиш  у  мій  дім!!!!
Міф  про  трьох  злих  лих  з  лихвою  промовляєш
Та  все  одно  не  можеш  зруйнувати  мертву  тишу
 В  цій  глуші  де  навіть  глухі  глохнуть.
Темрява  така,що  зрячих  сліпить,тут  сліпі  лише  не  сліпнуть,
Лише  сліпим  не  може  бути  гірше.
Зліпіть  на  пам'ять  ним  посмертну  маску!
Не  в  казку  ти  потрапив  і  то  не  сон,тут  ціни  твій  сан  не  має,
Сум  сміливо  смутку  двері  відкриває  
і  як  хвороба  проникає  в  пам’ять.
Нас  поять  м’ятою,
Щоб  в  смутку  темряви  усі  позасинали  сліпою  тою  платою,
Дорогу  геніїв,талантів  зупинять  сірою  палатою,
Аби    ті  людям  раптом  світла  не  відкрили,
Щоб  люди  далі  у  глухих  мішках  сиділи
І  ділили  внутрішній  свій  страх...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316389
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.02.2012
автор: YUTG