Підлогу дерев"яну, гулку від твоїх кроків
Не дотиком - огляну, зачувши ритм глибокий
Надворі дощ? Між краплями. Тихесенько, повільненько
І тінню поміж винними. В гріхах. Живих невільників.
А ми, як двоє соколів, тікаючи від натовпу
Вхиляючись від каменів безгрішних наших грішників
Проміння сонця дзьобиком: твоїм-моїм, піймаючи
Ікарову дорогу, продовжимо, повіривши.
Як хочеш - в море синє, пірнемо, й чи повернемось?
Омивши пір"я в водах, схолонувши від жару.
Зустрінемося поглядом і, вірю: не відвернемось.
Ковтаючи, мов кисень, води океану...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316847
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.02.2012
автор: Стефан М.