Поїхала мама в Італію
(Діток хай ростить чоловік).
Лишила тут доню-конвалію
Й синочка малого на… рік.
Дні сповнені болем і працею,
Складалися в довгі роки.
Ночами сиділа над бабцею,
Втираючи сльози з щоки.
А діти росли. Зразу плакали,
А потім :»Нема, то й нема»…
Любов замінилася знаками,
Що слала їм ненька з ярма…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317084
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.02.2012
автор: Олена Іськова-Миклащук