Благаю, відпусти мене, коханий,
О ні, не друже – милий ворог мій!
В моїм житті ти гостем був незваним,
Не муч розтяте серце, пожалій.
Звільни мене від вибору важкого –
Гроза чи спокій… Дай мені піти,
Не доторкнувшись навіть до живого
В твоїй душі тривожній. І прости
Що я тебе любила, хоч недовго,
Та щиро так. А може, ще й люблю…
Листи писала на таємній мові,
А їх перекладав глузливо люд…
І написав свою про мене повість
Де правда заблудилась поміж фраз.
А ти ж мене запам’ятай натомість
Такою, як побачив перший раз…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317090
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.02.2012
автор: Лілія Ніколаєнко