На чуже я сонце не зазіхаю.

А  в  мене  Сонце  сивоýсе,
А  бýло  русе,
Шикарну  
Шевелюру  мало,
Та  все  пропало…
Пивний  животик,  
Небезгрішне,
Таке  потішне!
А  ніжності  які  запаси  –  
До  ласок  ласе!
Та  щоб  трималось
Коло  хати  –  
Тре’  присипляти…
Бо  вдалося  на  витребеньки
Моє  дурненьке…  

Іван  Гентош  пародія  «  Моє  Сонце  »


Лисе  моє  сонечко  животате
Та  патлатого,  стрункого  не  хочу.
Бо  з  патлатими  ліхтар  треба  мати,
А  тут  рідна  лисина  бавить  очі.
Я  при  ній  і  шию,  і  вишиваю
І  книжки  читаю  ще  про  кохання.
Щодо  гігієни  проблем  не  маю  -
Лиш  ганчіркою  протру  її  зрання.
А  пивний  животик  -  окрема  повість!
Як  притулюся,  аж  серденько  мліє!!!
І  стрункого  я  не  хочу  натомість,
Щоб  не  схуд  лише  плекаю  надію...

2012

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317305
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.02.2012
автор: Патара