На все свій час і всьому воля Божа:
Навік залишити чи далі йти.
І часом плачеш: більш я вже не можу!
Візьми свій хрест – для Бога цінний ти.
Хоч огортає страх, смертельний відчай –
На Бога поклади свою журбу.
Молитвою і вірою засвідчуй
сердечну відданість добру.
І що б не сталось, звідки б не взялося,
прийми з подякою - бо все для нас.
Благословення золоте колосся
зійде з насіння віри. У свій час…
22.02.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317383
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.02.2012
автор: Ірина Зінковська